з (перед некоторыми сочетаниями согласных - са) предлог
1. с род. в разн. знач. с, со;
саскочыць з воза соскочить с телеги;
прыбраць са стала убрать со стола;
збыць з рук сбыть с рук;
збіць з толку сбить с толку;
вецер з усходу ветер с востока;
ісці з таго боку идти с той стороны;
прыехаў з Каўказа приехал с Кавказа;
разышліся са сходу разошлись с собрания;
пісьмо з радзімы письмо с родины;
бульба са свайго агарода картошка со своего огорода;
з абодвух бакоў быў лес с обеих сторон был лес;
з вышыні ўсё было відаць с высоты всё было видно;
наглядаць з карабля наблюдать с корабля;
гаварыць з трыбуны говорить с трибуны;
пачаць з чагоебудзь начать с чего-л.;
напасці на ворага з тылу напасть на врага с тыла;
з галавы да пят с головы до пят;
з яго ўзялі тысячу рублёў за работу с него взяли тысячу рублей за работу;
па трыццаць цэнтнераў з гектара по тридцать центнеров с гектара;
браць з кагоебудзь прыклад брать с кого-л. пример;
копія з пісьма копия с письма;
пераклад з польскай мовы перевод с польского языка;
важны з выгляду важный с виду;
з твайго дазволу с твоего позволения;
спяваць з радасці петь с радости;
пісаць з вялікай літары писать с большой буквы;
узяць з бою взять с боя;
нарыхтаваць з восені заготовить с осени;
сябраваць з малых год дружить с малых лет;
з дня на дзень со дня на день;
з мінуты на мінуту с минуты на минуту;
з мяне даволі с меня довольно;
2. с род. в разн. знач. из, изо;
ісці з лесу идти из лесу;
выйсці з вады выйти из воды;
лес відзён з акна лес виден из окна;
страляць з кулямёта стрелять из пулемёта;
уцёк з палону убежал из плена;
выходзіць з ужывання выходить из употребления;
даведацца з газет узнать из газет;
раздзелы з рамана главы из романа;
пісьмо з Брэста письмо из Бреста;
дзяўчына з Мінска девушка из Минска;
ён з рабочай сям'і он из рабочей семьи;
найкарыснейшы са сродкаў полезнейшее из средств;
малодшы з братоў младший из братьев;
адзін з семярых один из семерых;
хтосьці з хлопцаў кто-то из парней;
вянок з кветак венок из цветов;
брыгада з дзесяці чалавек бригада из десяти человек;
мост з жалезабетону мост из железобетона;
з іскры разгарэлася полымя из искры разгорелось пламя;
горад узняўся з руін город поднялся из руин;
які з цябе гарманіст! какой из тебя гармонист!;
запытаць з далікатнасці спросить из вежливости;
ірвануўся з усіх сіл рванулся изо всех сил;
з апошніх сродкаў из последних средств;
з дня ў дзень изо дня в день;
3. с род. (для указания на принадлежность части целому) от;
кола з машыны колесо от машины;
руль з веласіпеда руль от велосипеда;
4. с род. (для указания на предмет, лицо и т.п., к которому проявляется какое-л. чувство) над (кем, чем);
смяяцца (здзекавацца) з каго-, чагоебудзь смеяться (издеваться) над кем-, чем-л.;
5. с род. (при гл. радавацца, дзівіцца и т.п.) переводится беспредложными конструкциями с дат. п.;
дзівіцца з чагоебудзь удивляться чему-л.;
6. с вин. (для выражения приблизительности меры) с, со;
прайсці з кіламетр пройти с километр;
з гадзіну на дарозе было пуста с час на дороге было пусто;
велічынёй з дом величиной с дом;
7. с твор. в разн. знач. с, со; (для указания на количество частей, из которых состоит предмет - ещё) о (чём); (для обозначения присутствия, наличия кого-, чего-л. - ещё) при (ком, чём);
маці з дзіцем мать с ребёнком;
з'явіцца з дакладам явиться с докладом;
лезці з парадамі лезть с советами;
мне з табою сумна мне с тобой скучно;
развітацца з сябрам проститься с другом;
мора злівалася з небам море сливалось с небом;
вайна са шведамі война со шведами;
падарожны параўняўся з дубам путник поравнялся с дубом;
згадзіцца з кім-небудзь согласиться с кем-л.;
мы з ім розных поглядаў мы с ним разных взглядов;
партызаны з вінтоўкамі партизаны с винтовками;
хлеб з маслам хлеб с маслом;
вядро з вадой ведро с водой;
слухаць з увагаю слушать с вниманием;
працаваць з ахвотаю работать с охотой;
справіцца з задачай справиться с задачей;
пазнаёміцца з новай тэхнікай познакомиться с новой техникой;
што з вамі здарылася? что с вами случилось?;
прачынацца з пеўнямі просыпаться с петухами;
цямнела з кожнай мінутай темнело с каждой минутой;
з Новым годам! с Новым годом!;
акунуцца з галавой окунуться с головой;
адарваць з рукамі оборвать с руками;
улезці з нагамі влезть с ногами;
палка з двума канцамі палка о двух концах;
стол з трыма ножкамі стол о трёх ножках (с тремя ножками);
грошы былі са мной деньги были со мной (при мне);
з дапамогаю с помощью, при помощи;
з умовай с условием, при условии;
8. с твор. (в направлении чего-л.) по (чему);
карабель ішоў з ветрам корабль шёл по ветру;
плысці з цячэннем плыть по течению;
9. с твор. (со словом ажаніцца и производными от него) на (ком);
ажаніцца з дачкою суседа жениться на дочке соседа

Паведаміць пра недакладнасьць